Мистецький веб-портал

 

Розпочато прийом заявок на конкурс «ІІ Всеукраїнський бібліотечний «Біографічний рейтинг»

Задля популяризації доробку в галузі біографістики та біографікинауковців, краєзнавців і бібліологів України, чий значний внесок у культурний поступ спільноти часом залишається непоміченим, зважаючи на незначні тиражі та поліграфічне втілення видань, Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у 2019 р. оголошує ІІ Всеукраїнський бібліотечний «Біографічний рейтинг».

Мета його проведення – виявлення та популяризація наукової біографічної продукції, котраз різних причин нині доступна лише обмеженому колу читачів, що є несправедливим як щодо авторів та їхньої праці, так і щодо користувача, позбавленого змоги задовольнити інформаційні потреби. Особливо важливим є оприлюднення регіональних і краєзнавчих праць, які залишаються поза увагою, незважаючи на зазвичай високий науковий рівень виконання.

До участі в «Біографічному рейтингу» допускаються вітчизняні видання, опубліковані українською мовою в 2018 р.

10 лютого відбудеться 23-й Всеукраїнський фестиваль поезії та авторської пісні «ВІРШЕНЬ»

ПРЕС-АНОНС

10 лютого з 16.00 до 23.00 у приміщенні видавництва «Смолоскип» (м. Київ, вул. Межигірська, 21) відбудеться: 23-й Всеукраїнський фестиваль поезії та авторської пісні «ВІРШЕНЬ».

До участі запрошені як відомі, так і молоді сучасні мистці та мисткині. Зокрема, Іван Андрусяк, Брати Капранови, Борис Гуменюк, Олена Задорожна, Олег Короташ, Леся Мудрак, Олекса Бик, Сергій Василюк (гурт «Тінь Сонця»), дует «Живосил і Осяйна» (Василь Лютий і Оксана Бут), Дмитро Лінартович, Леся Рой (гурт «Телері»), Юрій Рудницький (гурт «Ордер на ареSZт», Неля Франчук та багато інших.

Почесний гість фестивалю – гурт «Рутенія».

Прості та вічні істини казки

Юрій Ключ,
м. Апостолове
Дніпропетровської обл.

Еліна Заржицька. Заєць та чарівний барабан. Х. – Юнісофт, 2017. – 64 с.: іл. - (Серія "Читаю сам")

Можна справді повірити, що заєць, знайшовши давним-давно барабан, почав ним лякати вовків та лисиць, а відтоді й стукають вже спадкоємці того давнього вуханя лапками по пеньках. Хоча, можливо, то зовсім не маленький кабанчик шукає друзів, а сам маленький читач, зневірившись в їх пошуку, звернувся якогось самотнього вечора за порадою до книжки. І знайшов її, як і кабанчик – друга качку. Та повірив разом з кабанчиком в існування справжньої дружби, не зважаючи на перші невдачі в її розшуках.

Відомі лауреати премії Лесі Українки за найкращі твори для дітей

Державний комітет з питань телебачення та радіомовлення визначили лауратів премії ім. Лесі Українки за найкращі 
літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.

У номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» з 43 висунутих на здобуття премії робіт перемогу здобув дитячий письменник Іван Андрусяк за книги для малят «Зайчикова книжечка» та «Третій сніг» (Видавництво «Фонтан Казок»).    

У номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» лауреатом премії став Михайло Александров за художнє оформлення книги Сергія Товстенка  «Ремонт Летючих Чудес» («Видавництво «Глоуберрі Букс»). Всього за премію в цій номінації змагалося 13 робіт.

Пам’ять Крут…

Простір стигне, у мороз закутий,
Час не йде – такóж замерз мабýть…
Справа нáсип, а позаду Крути,
А за ними і на Київ путь…

Там заслін крихкий – студентські чóти
(Але духом нескоримі, ні!)
Проти муравйовської піхоти,
Тих ординців чорних – матроснí.

У заброд досвідчені солдати –
Вже гвинтівок щúряться стволи!
А вони не вміли ще вбивати,
Може й неціловані були…

VII молодіжний літературний конкурс VivArt

Централізована бібліотечна система м. Кам’янського, молодіжний літературно-мистецький проект “VivArt” за підтримки департаменту з гуманітарних питань міської ради м. Кам’янського та Національної спілки письменників України оголошують сьомий молодіжний літературний конкурс “ VivArt”.

Конкурс включає в себе номінації: поезія та проза. Переможці усіх номінацій нагороджуватимуться дипломами та цінними подарунками, а також матимуть публікацію в однойменному альманасі.

Роботи приймаються з 1 лютого до 1 квітня 2019 року. Підведення підсумків відбудеться 18 травня 2019 року.

I. Загальні положення   

33 книги про Україну з’явилися в бібліотеках Мілану

Італійсько-українська культурна асоціація «Майдан» разом із Італійською асоціацією українських студій зібрали кошти для придбання літератури про Україну та українську культуру, а також визначних творів української літератури в італійському перекладі для міських бібліотек Мілану. Окремі книги були безкоштовно подаровані небайдужими членами асоціацій і самими авторами. Акцію також підтримало Українське Консульство у Мілані.

Серед закуплених книг переклад «Жовтого князя» Василя Барки, підручник для вивчення української мови Христини Кричковської, українсько-італійські словники, монографія Оксани Пахльовської і Джованна Броджі, присвячена творчості Тараса Шевченка, книги-дослідження української історії та культури журналіста Массіміліано Ді Паскуале, історична праця італійського історика Етторе Чіннелла «Україна. Забутий геноцид». Загалом за зібрані кошти вдалося придбати 33 книги, які після каталогізації будуть доступними відвідувачам міланських бібліотек. Крім столиці регіону Ломбардія завдяки зусиллям місцевої української діаспори книги отримають і бібліотеки таких маленьких містечок як Реджо-нель-Емілія і Боргоманеро.

«Літературний Чернігів», 2018, № 4

Нещодавно вийшов новий ошатний номер нашого популярного журналу «Літературний Чернігів», який порадував яскравими, цікавими й талановитими творами земляків, а також авторів з інших областей України та закордону.

Відкриває свіже число велика добірка віршів відомого поета Івана Гентоша «Ми гартовані на Майдані». Прозаїк Владислав Савенок представляє свою повість «Янгол-охоронець». До сторіччя проголошення нашої української держави нині публікуються твори українського поета Варфоломія Кириленка (1893-1965) та розповідь про нього, яку підготував Василь Чепурний. Проникливі спогади про свого батька Варфоломія Кириленка (псевдонім – Павло Степ) і село Хлоп’яники на Придесенні написав і Микола Гавриш із Канади, з міста Торонто, в якому живе багато українців, нащадків славних борців за волю нашої Вітчизни.

Публікуються тут вірші Станіслава Шевченка, Ярослава Савчина, Людмили Ромен, Богдана Братуся, Ганни Демиденко, Тетяни Таланцевої; проза Олександра Забарного, Сніжани Божок, Леоніда Луцюка та Ніни Кочубей.

Розділ «Літературознавство» представлений науковими статтями професора Олександра Ковальчука, доктора філологічних наук Валентини Біляцької та Ігоря Фарини. «Михайло Булгаков, Юрій Сльозкін, Любов Білозерська: чернігівські зв’язки» – так називається публікація краєзнавця Людмили Студьонової. Етнолог, письменник, науковець, професор Микола Ткач завершує свою розповідь «Давня віра та система вірувань». Цікава й стаття етнолога, науковця Івана Забіяки «Ода Подесенню». Михась Ткач публікує свої спогади про незабутнього письменника, журналіста і краєзнавця Віталія Леуса «Працював по сім днів на тиждень».

Нова книга Петра Кухарчука

Вийшла друком нова книжка члена Національної спілки письменників України Петра Кухарчука під назвою "агапе" (Житомир, видавець Євенок О.О.).

Макетував її наймолодший син автора Антон Кухарчук. Він архітектор, працює у Львові.

Презентація відбудеться 14 лютого о 17:00 в Домі української культури м. Житомир.

З анотації:

Перегортаючи сувоїв роки на Батуринський виходимо шлях

Автором історичної поеми «Батуринський шлях» є Віра Григорівна Фесенко. Народилася 30 березня 1947 року у славнозвісному Конотопі Сумської області. По розподілу випускників Сімферопольського університету поїхала вчителювати на Міжгірщину. З 23 років проживає і працює в цьому гірському районному центрі. Визнаний педагог, член Національної спілки журналістів України, керівник літстудії «Любисток» при районному будинку дитячої творчості, автор ряду книг: «Березнева рапсодія»(2004), «На семи вітрах» (2006), «Світозар: легенди про замки Закарпаття» (2009). І ось нове видання МПП «Гражда», накладом 250 примірників – історична поема «Батуринський шлях».

У 1699 році на замовлення гетьмана Івана Степановича Мазепи-Калединського ливарник Карло Балашевич відлив знаменитий Мазепин дзвін. В народі прозваний «Голубом». Призначався для Батуринської Воскресенської церкви, яка стояла недалеко від гетьманської садиби. В смертоноснім вогні, коли суцільним полум’ям був охоплений Батурин церква і «Голуб» уціліли. І далі зазивно скликали людей на спільні молитви і облагороджуючі людські душі прощі до Домниць кого Різдво-Богородицького монастиря на Чернігівській землі. В часи атеїстичних переслідувань його перевезли до Чернігівського історичного музею. Звідти він згодом зник, загубився, розчинився у безвісті.

Об'єднати вміст